Дніпровський історичний клуб
Дніпровський історичний клуб – це ще один проект Інституту «Ткума», який здійснюється на базі Музею «Пам'ять єврейського народу і Голокост в Україні» у співпраці з Інститутом суспільних досліджень. Історичний клуб був створений як майданчик для зустрічей професійних істориків і тих, хто цікавиться історією, для неформального спілкування. На кожне засідання клубу запрошуються відомі вітчизняні та зарубіжні дослідники.
В рамках проекту вже відбулися засідання клубу з проф. Владиславом Гриневичем, доктором політичних наук, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса; проф. Іваном Патриляком, доктором історичних наук, проф. кафедри новітньої історії України, деканом історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, а також з проф. Ярославом Грицаком, доктором історичних наук, професором Українського Католицького університету, директором Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка.
Проект привертає увагу істориків, викладачів, студентської молоді та інтелектуальної еліти міста. На засідання клубу приходить від 50 до 300 осіб.
На засіданнях клубу професійні історики піднімають актуальні проблеми історичної пам'яті єврейського та українського народів. Головна мета проекту – зруйнувати усталені багатовікові стереотипи і болючі питання колективної історичної пам'яті, які перешкоджають успішному оформленню єврейської громади в якості невід’ємної і важливої частини українського суспільства.
- Деталі
24 січня в Українському інституті вивчення Голокосту «Ткума» пройшло засідання Дніпровського історичного клубу, присвячене темі участі євреїв у Київському підпіллі під час Другої світової війни. Д-р Микола Слободянюк, який завершує написання своєї докторської дисертації, повідав цікаву інформацію не тільки про підпілля та мотивацію до боротьби його учасників, але й про міжнаціональні відносини напередодні війни та ставлення киян до «єврейського питання».
Детальніше: В Інституті "Ткума" пройшло чергове засідання Історичного клубу
- Деталі
15 листопада відбулось чергове засідання Дніпровського історичного клубу. Тема засідання – «Великий терор у СРСР та ліквідація Агро-Джойнта (1937-1938 рр.)».
Дніпровський історичний клуб є одним з проектів Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та здійснюється на базі Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» у співпраці з Інститутом Олександра Поля (раніше – Інститут суспільних досліджень). Клуб створений як майданчик для зустрічей професійних істориків і тих, хто цікавиться історією, для неформального спілкування. На кожне засідання клубу запрошуються відомі вітчизняні та зарубіжні дослідники. Зокрема, вже відбулися засідання за участі проф. Я. Грицака, проф. В. Гриневича, д-ра Сергія Жука та багатьох інших.
Цього разу гостем Історичного клубу став Михайло Міцель (Нью-Йорк, США) – провідний співробітник архіву Джойнт, відомий історик, автор монографій з історії Джойнту та Агро-Джойнту, репресій в СРСР, долі євреїв України у радянський період.
- Деталі
Що чекає на Дніпропетровськ: занепад Детройта чи розквіт Чикаго? Про це та не тільки йшла мова на засіданні Дніпровського історичного клубу 20 вересня. Модераторами заходу стали історик, краєзнавець Валентин Старостін та директор Інституту економічних та суспільних досліжень ім. О. Поля (раніше - Інститут суспільних досліджень) Володимир Панченко.
Тема засідання була сформульована як "Місто на Дніпрі - міст між цивілізаціями?", головна ідея якої - дослідити роль та місце Дніпропетровська як об'єднавчого фактора не лише між Західною і Східною Україною, але й взагалі між західною (європейською) та східною (азійською) цивілізаціями. «Унікальність нашого міста в тому, що насправді воно і не козацьке, і не «катерининське». Життя в це місто в тому вигляді, як ми звикли його сприймати, вдихнули бельгійці. Саме вони зробили мільярдні інвестиції, щоб Дніпропетровськ з його промисловістю постав», - зауважив Володимир Панченко.
Загалом, тема засідання викликала неабияке зацікавлення у присутніх, про що свідчить активна дискусія, що розгорнулася під час засідання. Серед питань, які обговорювалися - чому Дніпропетровськ так і не перетворився на центр культури, як Львів чи Одеса? Чому на створенні популярних брендів інші міста активно залучають туристів та інвестиції, а у нашому місті цього немає? Що чекає на Дніпропетровськ як індустріальний центр далі: розруха за типом Детройта або процвітання Чикаго?
Наприкінці заняття директор Інституту "Ткума" та Музею Голокосту д-р Ігор Щупак виступив із ідеєю створення ініціативної групи, яка б підготувала практичні пропозиції для влади Дніпропетровська щодо розвитку нашого міста як культурного та туристичного центру. Ця ідея була з ентузіазмом зустрінута гостями клубу.
http://tkuma.dp.ua./ua/prosvescheniye/istoricheskiy-klub?start=20#sigProIdf5b6549998
- Деталі
16 серпня відбулось засідання Дніпровського історичного клубу, заснованого Інститутом «Ткума», Інститутом суспільних досліджень та Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Клуб організовує зустрічі мешканців міста з відомими українськими та зарубіжними істориками, громадськими діячами. Чергове засідання Клубу під назвою «Історія нашого міста: війна і рок-н-рол…» присвячене минулому Дніпропетровська та його мешканців.
Детальніше: Відбулось чергове засідання Дніпровського історичного клубу
- Деталі
23 квітня відбулося чергове засідання Історичного клубу, який є спільним проектом Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» та Інституту суспільних досліджень. Цього разу заняття за темою «Україна і руйнація імперій: татаро-монгольське іго та національне питання» проводив кандидат історичних наук, науковий співробітник НАН України Борис Черкас. На засіданні клубу були присутні викладачі та науковці, серед яких – д-р Олег Репан, д-р Світлана Каюк, науковий співробітник Центру з вивчення Східної Європи при Бременському університеті, д-р Микола Митрохін, історик та археолог Віктор Векленко, а також громадські активісти, та студентська молодь.