В Інституті "Ткума" пройшло чергове засідання Історичного клубу

24 січня в Українському інституті вивчення Голокосту «Ткума» пройшло засідання Дніпровського історичного клубу, присвячене темі участі євреїв у Київському підпіллі під час Другої світової війни. Д-р Микола Слободянюк, який завершує написання своєї докторської дисертації, повідав цікаву інформацію не тільки про підпілля та мотивацію до боротьби його учасників, але й про міжнаціональні відносини напередодні війни та ставлення киян до «єврейського питання».

На 1939 р. 53% населення Києва становили українці, 25% - євреї та 16% - росіяни. Багато українців тоді сприймали радянську владу як чужу і вважали, що її захист – це справа комуністів та євреїв. Найкраще таке ставлення, на думку д-ра Слободянюка, демонструють висловлювання простих киян. Приміром, Одна киянка оцінила загрозу захоплення Києва німецькими військами наступним чином:

«Моя думка, що росіянам та українцям їхати з Києва не слід, тому що разом з німцями прийдуть українці, і буде гетьман. Дотепер росіяни та євреї не давали жити українцям, захопивши собі все краще».

Одна зі зв'язкових у київському підпіллі на початку окупації міста нацистами сказала: «Я не буду працювати в підпіллі, це ваша жидівська крамничка, ви там самі розбирайтеся».

У той же час, були інші випадки. Залишилося чимало свідчень рятування київських євреїв українцями. Зокрема, відомі факти порятунку євреїв настоятелем Покровської православної церкви на Подолі Олексієм Олександровичем Глаголєвим який є одним із Праведників народів світу.

Тема засідання викликала неабиякий інтерес у присутніх, які взяли активну участь в обговоренні наприкінці заняття. Серед питань, які обговорювались у ході дискусії:

- чи правда, що в Яд Вашем не хочуть говорити про опір нацистському геноциду?

- який шлях боротьби з окупантами-ворогами ефективніший - мирний чи збройний?

- чому чимало євреїв пристали до боротьби з нацистами та ін.