УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

Завершився дев’ятий Міжнародний міжрелігійний молодіжний семінар «Ковчег», який проходив з 19 по 29 липня за участі 36 осіб. Традиційно учасниками є громадяни України різних національностей – української, польської та єврейської, але цьогоріч до участі було запрошено також кримськотатарську молодь.

Основна частина програми семінару була реалізована в Центрі Миру та Поєднання Парафії Римсько-Католицької Церкви Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Більшівцях (Івано-Франківська обл.).

Цьогорічна програма семінару проходила під промовистим гаслом «Немає свободи без солідарності». На таку тему організаторів наштовхнули святкування 25-річчя частково вільних парламентарних виборів у ПНР (вони стали переломними в історії не лише Польщі, а й цілого блоку країн, в яких поширювались домовленості Ялтинської конференції, спричинивши таким чином занепад комуністичного режиму) та події, які розгорталися на зламі 2013/2014 рокуна Майдані в Києві. Масові антисистемні протестні акції українського суспільства на Майдані об’єднали українських громадян різних національностей в боротьбі проти пануючої скорумпованої системи влади.
Протягом дев’яти років існування проекту склалось багато суто «ковчегівських» традиції, проте семінар продовжує вдосконалюватись та розвиватись. Ця формула стосується і складу учасників, і форм проведення занять, і наповнення програми. Так, традиційно склалось, що програма включає в себе три блоки: інтерактивний блок, навчальні лекції та заняття, інаціонально-культурні презентації. Цього року вперше в окремі дні був виділений духовно-релігійний блок. Тепер докладніше.
Інтерактивний блок включає «круглі столи», диспути, дискусії, ворк-шопи, майстер-класи та багато інших форм роботи. Власне, саме з інтерактиву і розпочинається «Ковчег». Інтеграційні вправи – запорука подальшого конструктивного діалогу між учасниками. Цьогоріч до справи «поєднання» та згуртування учасників взялись Павел Ментельський, Ельнур Алієв та Наталя Юськів. Їх майстерність та вміння найкраще підтверджують самі учасники, що вже після першого дня тренінгів знали один про одного майже все: від імені та захоплень до сімейних традицій та політичних поглядів.
До участі в реалізації навчальної програми семінару долучились вчені та громадські діячі з України, Польщі та Ізраїлю: Ульвіє Аблаєва, Алім Алієв, д-р Арон Вайс, проф. Ярослав Грицак,проф. Мирослав Маринович, Тарас Возняк, Кшиштоф Ґжельчик, Ярослав Ґузи, Яцек Павловіч, Аґнєшка Ромашевська, Соломія Тимо, д-р Ігор Щупак та ін. Хоча точніше буде назвати цю частину семінару навчально-інтерактивною. Жоден із представлених лекторів не перетворював заняття на монолог. Більше того, мабуть, жодна лекція не закінчилась у стінах лекційної зали. Учасники продовжували спілкування із відомими вченими та суспільними діячами у більш неформальній обстановці – за чашкою кави чи навіть за переглядом стрічки останніх новин. Одною з визначальних характеристик «Ковчегу» є якраз так звані «горизонтальні» відносини: тут немає студентів і викладачів, людей, яких треба поважати більше чи менше, немає почуття меншовартості якоїсь із національностей. Усі рівні, усі «в одному Ковчезі».
Особливої уваги заслуговують національно-культурні презентації. Кожній національності представнику відведено один день програми, у який вони мають якнайповніше представити культуру і традиції свого народу. Важливо, що до підготовки цих днів долучаються самі учасники. Так звані «національні дні» відрізняються особливою яскравістю та насиченістю. Тут імайстер-класи з танців, і театральні виступи, і релігійні обряди, і національні костюми. Це дійсно справжній вихор емоційних барв. Саме у ці дні учасники вчаться розуміти: немає гірших чи кращих традицій, немає чужих народів. Є інші, але від того не менш цікаві звичаї, обряди і…люди.
Ще один факт із життя «Ковчегу» – семінар завжди містить насичену екскурсійну програму. В рамках «Ковчегу 2014» відбулись екскурсії по містах Івано-Франківськ та Львів, похід у гори в м. Яремче, а також поїздка до Польщі, де учасники ознайомились з містами Ланьцут і Перемишль.
Велика увага на семінарі приділяється історії. Бо, як показує практика, саме історичні факти стають об’єктами маніпуляції і фактором, що роз’єднує не лише різні народи, а йпредставників одної національності. Організатори «Ковчегу» притримуються принципово важливої і правильної позиції: говорити треба не про те, що нас роз’єднує, варто шукати те, що буде сприяти поєднанню. Тому, говорячи про Голокост, ми згадуємо Праведників народів світу, а дискутуючи про Майдан – ту солідарність і розуміння, яку виявляє Польща до України.
На «Ковчезі» не оминають тему релігійних відмінностей, але з повагою ставляться до традицій кожної з представлених релігій.
Цьогорічний «Ковчег» відкриває нову сторінку в історії існування проекту. Майже два тижні молодь християнського, юдейського та ісламського віросповідання вчилась майстерності порозуміння, міжнаціонального діалогу і солідарності. Ілюструючи порозуміння «Ковчегу» варто зазначити, що протягом семінару українці відвідували службу Божу, євреї зустрічали Шабат, а кримські татари дотримувались Рамадану, що саме трапився на період проекту. Учасники семінару відзначають, що «Ковчег» насправді єднає і допомагає краще зрозуміти культурні особливості своїх сусідів. Дотримання релігійних традицій не стало на заваді спілкуванню «ковчегівців». Адже завдання «Ковчега» полягає не тільки в тому, щоб збагатити молодь знаннями, допомогти їм визначитися зі своєю громадянською позицією, а й створити майданчик для спілкування та нових знайомств людей зі схожими інтересами та інтелектуальними потребами.
Постскриптум. «Ковчег» – модель толерантного світу, того, у якому ми всі хотіли би жити. Особливо ця потреба відчувається зараз, коли в Україні війна. Може тому цьогорічний «Ковчег» став особливим. Усі його учасники тепер не просто друзі – родина, що продовжує спілкування і зараз. Учасники роз’їхались по своїм містам, але продовжують єдиний діалог у соціальнихмережах, в телефонному режимі, планують спільні зустрічі. Та мабуть, головне навіть не це. Учасники не замкнули круг свого спілкування, навпаки, вони хочуть поділитись зі світом своїми знаннями, хочуть долучити до «Ковчегу» своїх друзів, знайомих, продовжити ідеї семінару у власних проектах. «Ковчег» вийшов на новий рівень. Не просто проект – спосіб життя.