Історична пам'ять та примирення: Міжнародна наукова конференція у Львові

14 – 15 січня у Львові проходила Міжнародна конференція Німецько-Української комісії істориків «Примирення у пост-диктаторських суспільствах у ХХ – ХХІ ст. Україна у міжнародному контексті».

Науковий форум проходив у стінах Українського католицького університету (УКУ) – одного із провідних класичних університетів не тільки України, але і Центрально-Східної Європи. Конференція стала можливою внаслідок плідної співпраці німецьких та українських академічних і наукових інституцій, головну роль серед яких грали УКУ та Німецько-Українська Комісія Істориків. Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», який долучився до організації цього авторитетного наукового зібрання, на конференції представляли директор Інституту «Ткума» д-р Ігор Щупак, постійний член Німецько-Української Комісії Істориків, та д-р Єгор Врадій, науковий співробітник Інституту «Ткума» і Музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні».

Участь у роботі конференції взяли Голова Департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України д-р Юрій Рубан, радник керівника Українського інституту національної пам’яті д-р Олександр Зінченко, головний редактор популярного інтернет-ресурсу «Історична правда», журналіст Вахтанг Кіпіані та інші представники вітчизняного академічного та наукового загалу, релігійних та національних громад, ЗМІ тощо.

Робота Конференції розпочалася привітальними зверненнями до учасників та гостей професора Ярослава Грицака (УКУ, Україна), професора Мартіна Шульце Весселя (Мюнхенський Університет ім. Людвіґа-Максіміліана, Німеччина), професора Мирослава Мариновича, віце-ректора УКУ, відомого правозахисника, публіциста. Головним мотивом привітань була думка про актуальну, як ніколи, для нашої країни проблему суспільного примирення, вироблення стратегій та моделей співжиття соціуму із своїм історичним минулим. Для академічних істориків, публічних інтелектуалів очевидним виглядає той факт, що успішний вихід із ситуації світоглядного конфлікту неможливий без погляду на українську ситуацію у більш широкому контексті європейського та світового досвіду пошуку компромісу у сфері історичної пам’яті.

Філософсько-соціологічна природа європейського примирення, німецький та угорський, досвід пост-переживання трагічних наслідків нацистської та комуністичної диктатури, наслідки «класичного» варіанту соціального компромісу із спадщиною громадянського протистояння в Іспанії – це той перелік проблем, яким були присвячені доповіді дослідників з Німеччини, Польщі, Іспанії, США, України та навколо яких точилися емоційні та продуктивні дискусії. Велика заслуга у цьому і модераторів обговорення, у якості яких виступали знані історики – професори Мартін Шульце Вессель, Юрій Шаповал (Національна Академія Наук України), Ютта Шерер (Вища школа соціальних наук, Франція) та ін.

Найбільшу увагу присутніх, що не дивно, викликала сесія, присвячена українському досвіду примирення. Жвавий інтерес усіх присутніх викликали доповіді відомого канадського історика професора Френка Сисина (університет Альберти), який проаналізував особливості історичної пам’яті української американської діаспори та її вплив на вітчизняну історіографію; професора Оксани Шевель (Університет Тафта, США), яка спробувала визначити природу різних історичних пам’ятей в Україні та зробила оптимістичний висновок про можливість примирення українського суспільства зі своїм контраверсійним минулим; професора Ярослава Грицака, який, у притаманному лише йому науково-популярному стилі, показав динаміку ставлення українців до проблем історичного минулого, власної незалежності, історичних героїв разом із вдалою та професійною модерацією д-ра Ігоря Щупака. Тривала, а головне – якісна дискусія не залишила нікого з аудиторії байдужим.

Свого роду науковим підсумком Конференції стали доповіді вчених світового рівня – професорів Марка фон Ґагена (Університет штату Аризона, США), Даріуша Столи (директор Музею польських євреїв, Польща) та Яна Кубіка (Школа Словянських та Східноєвропейських Студій/Університетський Коледж Лондона, Велика Британія). Їхній погляд на процеси формування, трансформації та трансмісії історичної пам’яті, взаємодії різних її елементів, здатність людей до вибіркового запам’ятовування та забування історичного досвіду виявився настільки цікавими для присутніх, що організатори були змушені подовжити роботу Конференції, зважаючи на кількість бажаючих задати питання авторитетним дослідникам та вислухати їхні міркування.