УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

05 вересня у Дніпрі розпочалась П’ята щорічна конференція Німецько-Української Історичної Комісії «Спогади про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 року», організована спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума».

Робота конференції розпочалася із пленарного засідання. Вітальні слова на відкриті заходу пролунали з вуст видатних істориків, проф. Ярослава Грицака (Львів) та проф. Мартіна Шульце Весселя (Мюнхен). Під час роботи першої секції «Формування та реформування спогадів про Другу світову війну» із доповідями Надія Гончаренко («Зміни в наративах про війну в і поза українськими підручниками історії: від «Велика Вітчизняна Війна» до «Український вимір Другої світової війни»»), д-р Олександр Гриценко («“Декомунізовано”. Офіційний дискурс Другої світової війни в Україні. Основні мотиви, ключові повідомлення, способи отримання»).

Не менш цікаві доповіді звучали на секції «Спогади в публічному просторі: музеї та громадські місця». Своїми науковими напрацюваннями з учасниками конференції та слухачами поділилися Енн Хассельманн («Музейники як творці пам’яті), Дар’я Козлова («Альтернативні історичні наративи про Другу світову війну в українських музеях і спогадах після 1991 року»), д-р Петро Долганов («Альтернативні наративи: пам’ять про Другу світову війну в меморіальному просторі міста Рівне»).

Окрема секція – «Наслідки Голокосту: пам’ятаючи виконавців і рятівників» – була присвячена Праведникам народів світу та іншим рятівникам. Із доповідями виступили д-р Ігор Щупак (« Спогади і документи про рятування євреїв України під час Голокосту. Між міфами і фактами»), д-р Катерина Будзь («Голокост у Східній Галичині (1941–1944 рр.). Рятувальні ініціативи Греко-католицької церкви, розповіді євреїв, що вижили»), д-р Альберт Венгер (« Втомлені усною... Оповіді останніх Праведників народів світу м. Києва: конструкції та контексти»).

Вплив церкви на формування спогадів про Другу світову війну обговорювали Антон Щелкунов («Релігійне відродження у 1941–1943 роках на окупованих територіях в колективній та сімейній пам’яті церкви християн віри євангельської» та Юлія Юрчук («Спогади церкви про війну: участь релігійних діячів у формуванні пам’яті про Другу світову війну в Україні після 1991 року»).

Робота Міжнародної конференції продовжилася 06 вересня. Попереду на учасників чекали секції – «Фрагментовані спогади про війну – групові відмінності», «Індивідуальні виміри спогадів про війну: конкретні приклади», «Спогади про опір, спогади про колаборацію». Із ґрунтовними та надзвичайно цікавими доповідями виступили д-р Ганс-Крістіан Петерсен (Ольденбург), Верена Мейер (Хайдельберг), д-р Анатолій Погорєлов (Миколаїв), д-р Олена Корзун (Вінниця), д-р Оксана Хом'як (Київ), Мартін-Пол Буххольц (Майнц), д-р Юрій Радченко (Харків). Під час засідань обговорювали питання російсько-німецької політики пам’яті про Другу світову війну в Україні, досвід праці українських жінок в привілейованих школах Гітлерюгенда, співробітництво німецьких та українських вчених під час Другої світової війни, опір нацистській окупації в Україні та інші актуальні проблеми історії Другої світової війни та Голокосту.

У рамках другого дня роботи конференції, окрім доповідей, відбулась вступна промова проф. Олександра Лисенка (Київ) «Пам’ять про Другу світову війну в Україні: між політикою і рефлексією» та екскурсія Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».