25 жовтня 2023 р. у Києві відбулося засідання Четвертого круглого столу Українсько-Корейської співпраці у сфері видання підручників. Захід був зорганізовано у результаті співпраці Посольства Республіки Кореї в Україні, Корейського освітнього центру у Києві, Міністерства освіти і науки України, а також Інституту модернізації змісту освіти. Участь у ньому взяли представники Міністерства освіти та науки України, члени авторських груп з підготовки шкільних навчальних програм з вивчення історії, автори підручників та навчальних посібників, вчителі та методисти.
Під час відкриття заходу з вітальним словом звернувся генеральний директор Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ігор Хворостяний, а також головна спеціалістка відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Раїса Євтушенко. Представники Міністерства освіти і науки України підкреслили важливість міжнародної співпраці у галузі творення українських шкільних підручників, зокрема з історії. Саме історична компонента обіймає чільне місце у гуманітарній галузі, а драматичний перебіг подій сучасності раз по раз змушує звертатися до уроків минулого. Досвід Республіки Корея, що пережила страшну війну, а згодом успішно пройшла період повоєнної відбудови, є надзвичайно важливим для українського суспільства, яке захищає власне право на Свободу і Незалежність та прагне максимально швидкого розвитку.
Однією з ключових подій заходу стала спеціальна лекція Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні пана Кім Хьонг Те. Передусім пан Посол від імені уряду Республіки Кореї та корейського народу виразив солідарність українському народові у його боротьбі за власну державність та Незалежність, що були поставлені під загрозу внаслідок збройної агресії російської федерації.
У своїй лекції пан Посол окреслив основні етапи розвитку Республіки Корея після завершення Корейської війни, а також виокремив низку провідних, з його точки зору, факторів, які сприяли стрімкому та водночас позитивно сталому розвитку Кореї. Вони ж можуть бути актуальними й для України сьогодні. Під час короткої дискусії після лекції заступник директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» д-р Єгор Врадій поцікавився думкою пана Посла щодо стратегії, яку реалізує Республіка Корея, у справі інтеграції співвітчизників, яким вдалося виїхати з території КНДР та яку роль у цьому процесі відіграє система формальної та неформальної освіти, підручники та навчальні посібники. Також учасників Круглого столу зацікавили підходи, які застосовуються корейськими колегами-освітянами під час дискусії про сенситивні питання минулого, колоніальний досвід та способи його подолання тощо.
Старша наукова співробітниця Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук д-р Юлія Малієнко представила учасникам Круглого столу основні концептуальні зміни у викладанні всесвітньої історії та історії України у сучасних навчальних програмах. Прикметно, що, у якості вдалих прикладів реалізації, зокрема у частині викладання історії Корейської війни, було запропоновано підручник для учнів 11 класу, а також навчальні матеріали, видані Українським освітнім видавничим центром «Оріон» авторства директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» д- ра Ігоря Щупака.
До речі, варто підкреслити, що саме книги цього провідного видавничого центру, зокрема «Читанка» для учнів початкової школи були презентовані пану Послу Кім Хьонг Те як приклад сучасної освітньої літератури, яка популяризує культурний спадок країн світу, зокрема й Республіки Корея.
Професор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Костянтин Баханов представив програму курсу за вибором «Республіка Корея: історія дива на річці Хан» для учнів 10-11 класу, яка була розроблена протягом 2022-2023 рр. Вона дозволяє вчителю та учню не лише детальніше усвідомити феномен історичного поступу Республіки Корея у ХХ – на початку ХХІ ст., актуальність досвіду переживання війни, подолання її наслідків, стратегії економічного та суспільного розвитку, але й побачити пункти перетину історії України та Кореї у різні історичні періоду та спробувати творчо використати досвід азійської країни у розбудові нашої країни.
Фактично згадана програма, а також низка українських підручників, є прикладами сучасних освітніх інструментів, які дозволяють учителю максимально ефективно та креативно навчати думати про минуле, усвідомлювати його уроки для побудови успішного майбутнього.
http://tkuma.dp.ua./ua/2015-02-17-11-50-31/novosti/3727-ukrajins-ko-korejs-ka-sp-vpratsya-u-sfer-vidannya-p-druchnik-v#sigProIdaf831283f5