Сьогодні - 27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 р. Червона армія визволила в’язнів найбільшого в окупованій Європі табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (на території Польщі), що став жахливим символом Голокосту та нацистських злочинів у Другій світовій війні. Глибоко символічно, що табір було визволено підрозділом І Українського фронту під командуванням майора Анатолія Шапіро – українського єврея, уродженця Харківщини.
Трагедія Голокосту є невід’ємною частиною національної історії та пам’яті України. Саме на українській землі нацистами та їхніми поплічниками було забрано життя у понад 1,5 млн українських євреїв. Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоб наступні покоління зберегли пам’ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду.
Україна зазнала й інші геноциди на своїй багатостраждальній землі – Голодомор 1932-1933 рр., знищення ромів під час Другої світової, депортацію кримськотатарського народу, і сучасну трагедію: Верховна Рада України визнала дії збройних сил російської федерації та її політичного і військового керівництва під час останньої фази збройної агресії, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу.
Пропонуємо подивитися звернення директора Інституту "Ткума" д-ра Ігоря Щупака щодо змісту відзначення Дня пам’яті жертв Голокосту та уроків, які людство не/винесло з тієї трагедії.