УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

11 липня у Львові пройшла дискусія «Окремо про спільне: Яких єврейських музеїв потребує Східна Європа?». Це перша зустріч в рамках лекційно-дискусійної програми «Єврейські дні у Ратуші: (Не)Показане минуле музеїв Східної Європи».

Проблема збереження єврейської спадщини, її репрезентації і включення до оновленого національного наративу України набуває сьогодні особливої актуальності. Жвавий інтерес до єврейської спадщини в сучасній Україні збігся в часі зі справжнім "бумом" єврейських музеїв у Східній Європі, де впродовж останніх років було зреалізовано кілька масштабних музейних проектів.

Чому так важливо вивчати історію і культуру євреїв? Чи може презентація єврейської спадщини бути інтегральною частиною національно-державного наративу однієї країни чи це самостійний, "наддержавний" феномен? Якими є концепції презентації єврейської спадщини муезях? Як (і чи потрібно) показувати "болісні" моменти спільної історії?

Ці та інші питання стали предметом дискусії на прикладі польських, російських та українських музеїв, реферуючи до потреб та можливостей українських музейних просторів.

Дискутанти: Єгор Врадій (Музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні", Дніпро), Даріуш Стола (Музей історії польських євреїв "Полін", Варшава), Григорій Казовський (Музей історії євреїв в Росії, Москва), Урі Гершович (Єврейський музей та Центр толерантності, Москва), Семен Гольдін (Дослідницький центру ім. Леоніда Невзліна при Єврейському університету Єрусалиму).

«Єврейські дні» є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

За матеріалами Центру міської історії