УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

4 квітня 2017 р. у приміщенні Київського національного університету імені Т. Шевченка відбулася дискусія на тему «Як писати власну історію для сусідів», організована Польським інститутом у Києві (директор – пані Ева Фігель) з приводу видання книги «Польща. Нарис історії» (Видавництво Інституту національної памяті Республіки Польща, 2015). Взяти участь в обговоренні було запрошено керівника науково-музейного відділу Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума" д-ра Єгора Врадія.

Учасниками дискусії з польського боку виступили головний редактор «Нарису» та автор розділу, присвяченому періоду відновлення польської державності у1918 – 1939 рр., професор Влодзімєж Менджецький (Інституту історії Польської Академії наук), співголова польсько-української комісії у справах удосконалення шкільних підручників з історії та географії та професор Пйотр Кролль (Інститут Історії Варшавського університету), член польсько-української комісії у справах удосконалення шкільних підручників з історії та географії, Автор розділу «Річ Посполита Обох Народів». З українського боку книгу у ході дискусії рецензували професор Леонід Зашкільняк, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені І. Франка) та д-р Єгор Врадій (Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»).

Окрім презентерів та рецензентів книги, участь у дискусії взяли відомі українські історики серед яких – професор Іван Патриляк, декан історичного факультету КНУ імені Т. Шевченка, професор Василь Уляновський, професор Ігор Ільюшин (обидва – КНУ імені Т. Шевченка), студенти, аспіранти, журналісти.

Модерацією дискусії опікувався професор Юрій Шаповал (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України).

Презентуючи книгу, головний редактор «Нарису» проф. В. Менджецький наголосив на тому, що дана книга не є спробою нав’язати свою точку зору українським читачам, а спробою показати, яким чином на власну історію дивляться польські дослідники, які теми, епізоди минулого важливі для польського суспільства.

Професор Пйотр Кролль, говорячи про особливості роботи над книгою, зазначив, що пишучи про польську історію автори «Нарису» водночас не могли не торкатися аспектів минулого низки інших народів – українського, білоруського, єврейського, литовського, німецького тощо. «Річ Посполита» обох народів, що з’явилась у ХVI ст. на певному етапі свого існування являла приклад унікального, якщо порівняти із іншими європейськими регіонами, гармонійного співіснування різних етнічних, мовних та релігійних груп.

Оцінюючи здобутки книги, професор Леонід Зашкільняк відмітив важливість появи цього видання та висловив переконання у тому, що українське академічне середовище має створити аналогічний нарис історії України польською мовою. Глибше розуміння поглядів на минуле, повага до візії історії країни-сусіда – запорука успіху у боротьбі із трактуванням історії з мотивів політичної доцільності.

Д-р Єгор Врадій, високо оцінюючи роботу польських авторів, підкреслив, що дана книга є не тільки джерелом знань про минуле, але й моделлю, що може стати у нагоді українським авторам у справі написання праць, присвячених складним питанням минулого. До таких тем, розгляд яких викликає значний суспільний резонанс та водночас політизацію, передусім належать теми історії Другої світової війни, трагедії Голокосту, залучення місцевого населення до колаборації із нацистським окупаційним режимом та ін. На думку д-ра Є. Врадія авторам вдалося подати зважений, науковий погляд на минуле своєї країни, уникнувши емоційних оцінок, але, водночас, не замовчуючи «чорні сторінки» історії своєї країни.

Варто підкреслити, що динамічність та плідність дискусії, яка замість години тривала дві, була б неможливою без фахової модерації проф. Юрія Шаповала, який не тільки сприяв відвертій розмові, але й надав власний погляд на можливість написання «Нарисів історії України» для читачів з країн-сусідів.

Завдяки підтримці Польського інституту усі учасники дискусії отримали примірник книги «Нариси історії Польщі» у подарунок.