Засідання Робочої групи з реконструкції Діорами "Битва за Дніпро"

20 березня за ініціативи Інституту "Ткума" відбулось засідання Робочої групи істориків, музеологів, спеціалістів з мультимедіа, художників і дизайнерів з Києва та Дніпра щодо реконструкції Діорами «Битва за Дніпро» і зали №7 Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького, присвяченої Другій світовій війні. Модерував роботу наради директор Інституту «Ткума» і Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» д-р Ігор Щупак.

Учасниками Робочої групи з м. Київ стали проф. Владислав Гриневич (Інститут етнонаціональних та політичних досліджень ім. І. Кураса НАН України), д-р Анастасія Гайдукевич (Український інститут національної пам’яті), д-р Олександр Зінченко (ініціативи Музей Майдану / Музей Свободи), д-р Тетяна Пастушенко (Інститут історії України Національної Академії наук України), д-р Василь Павлов (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Віктор Івану (мультимедійна фірма «Розумники»), Олександра Баркар (мультимедійна фірма «Розумники»), головний художник Музею Голокосту, художник Музею АТО Віктор Гукайло.

Серед істориків, краєзнавців, музеологів Дніпра, які взяли участь в обговоренні – д-р Ігор Щупак, науковий співробітник Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Валентин Рибалка, керівник наукового відділу Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» д-р Єгор Врадій, директор Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького Надія Капустіна, старший науковий співробітник ДНІМ ім. Д. Яворницького Олександр Хоменко, радник Робочої групи Юрій Фанигін, доцент Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара д-р Олег Репан, краєзнавець Валентин Старостін, дизайнер Дмитро Іванов, депутат Дніпропетровської обласної ради, секретар комісії з культури, духовності і спорту Дніпропетровської обласної ради Віктор Боняк, керівник «Фонду оборони країни» Наталя Хазан.

Серед тем, що потребують висвітлення в експозиції:
- Природа тоталітаризму та війни, які він породжує.
- Початок Другої світової війни 1 вересня 1939 р. та подальші події, коли СРСР і нацистська Німеччина здійснювали агресію проти європейський країн.
- Напад Німеччини на СРСР, катастрофа Червоної армії влітку-восени 19141 р. та її причини.
- Мобілізація до Червоної армії, евакуація.
- Нацистський окупаційний режим, репресії щодо українського населення, Голокост та доля євреїв, представників інших національних спільнот.
- Стратегії виживання місцевого населення, повсякденне життя за умов війни.
- Колаборація.
- Антинацистський Рух опору – радянський (комуністичний) та український націоналістичний (Дніпропетровщина була одним із найбільших центрів ОУНівського підпілля в Центральній і Східній Україні).
- «Жіноче обличчя» війни.
- Внесок українців та України у перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками.
- Правдива картина оборонних бойових дій, «Битви за Дніпро» та наступальних дій Радянської армії.
- Військовий полон (німецький, радянський), оточення, репресії в Червоній армії.
- Звільнення Дніпропетровщини, відновлення радянської влади, покарання нацистських злочинів, та продовження радянських репресій.
- Радянське перекручування, фальсифікація історії війни та її міфологізація, формування радянської ідеології на основі концепту «Велика Вітчизняна війна», та ін.

Змістовні засоби відображення історичних подій мають включати, зокрема, наступне:

- «Людський вимір» трагедії війни; зображення не тільки битв, але й життя цивільного населення під час війни.
- Персоніфікація історії, зображення подій через долі, життя конкретних людей – представників різних категорій населення, у тому числі радянських активістів, українських патріотів, нацистських окупантів тощо.
- Залучення свідчень свідків, спогадів про реальні події війни, окупацію та звільнення Дніпропетровська та області.
- Вибудовування балансу між зображенням світового контексту війни – радянсько-німецького театру бойових дій – та подій у Дніпропетровському регіоні (з особливим виділенням регіональних подій та участі дніпропетровців у глобальних подіях).
- Позбавлення експозиції від радянських пропагандистських штампів у зображені війни, кардинальне скорочення відображення подій війни на віддалених від України ділянках фронту, вилучення комуністичних пропагандистських матеріалів (із залишенням тих, що яскраво ілюструють події та є очевидним для відвідувачів відображенням атмосфери радянської доби).
- Виправлення фактологічних помилок в експозиції та в Діорамі (де, зокрема, відтворені зразки радянської та німецької військової техніки, якої не було і не могло бути під час подій, що зображені, та ін.).

Результатом роботи стало створення основних положень концепції та змістовних блоків Діорами та експозиції №7 Дніпропетровського національного історичного музею та формування пропозицій щодо мультимедійних і художніх засобів їхнього оновлення. Також було запропоновано створити єдиний історико-культурний простір Дніпра, до якого увійшли б провідні музеї нашого міста.