7-8 червня 2018 у Києві відбувся семінар-практикум «Патріотично-просвітницька місія сучасного музею». Організатором заходу стали Міністерство культури України та Національний музей історії України у Другій світовій війні. Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» у роботі семінару було представлено директором д-ром Ігорем Щупаком та науковими співробітниками Владиславом Базилевським та д-ром Денисом Шаталовим, а загалом же в ньому взяло участь більше 150 музейників та істориків з усієї країни.

Основними проблемами, що знайшли своє обговорення під час роботи заходу стали питання визначення найвдалішої форми, у якій має вестися робота з виховання патріотизму у музеях та самої доцільності спеціальних програм цього напряму. З доповідями щодо різних аспектів цього питання виступили Анастасія Гайдукевич, начальник відділу музейної справи управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті; Сергій Лаєвський, заслужений працівник культури України, директор Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського, д-р Людмила Рибченко, заступник генерального директора з питань розвитку і комунікації Національного музею історії України у Другій світовій війні, Павло Гудімов, мистецтвознавець, куратор арт-центра «Я Галерея», Алевтіна Кахідзе, художник, Посланець доброї волі ООН в Україні, член неурядової організації «Музей відкрито на ремонт». Їхні виступи та обговорення засвідчили, що зараз в Україні, з одного боку, формується запит на виховання свідомого патріотизму, і музейні заходи – квести, воркшопи, тематичні екскурсії і т.д. – можуть стати дієвим засобом для цього. З іншого ж боку, було помітно, що залишається і багато симпатиків радянського підходу формального прищеплення любові до Батьківщини – через залучення відвідувачів в першу чергу до різного роду офіційно-бравурних урочистостей, формальних «уроків пам’яті» і подібних за формою і змістом заходів. Крім того, з’ясувалося, що частина представників музеїв, в першу чергу регіональних, перебуває в очікуванні настановних інструкцій та циркулярів «з гори», без яких не мислить собі будь-яку патріотично-виховну роботу.

Проф. Олександр Лисенко, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України та проф. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в своїх доповідях ознайомили учасників семінару з сучасними науковими підходами до вивчення Української Другої світової війни та визвольного руху середини ХХ ст. Виступ проф. Олени Стяжкіної, старшого наукового співробітника відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України, було присвячено питанням осмислення поведінки та музейної презентації рядових обивателів в екстремальних умовах окупації – часів Другої світової війни та на сучасному Донбасі.

Ігор Щупак у доповіді, присвяченій відображенню Голокосту у музейному просторі, поділився з присутніми фахівцями досвідом різнобічного висвітлення різних, часто контраверсій них, аспектів подачі Шоа у Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Дослідник також проаналізував стан та тенденції щодо відображення історії Другої світової війни у вітчизняних та європейських музеях. Ігор Щупак показав можливості використання музейного простору як майданчику для відображення різних, часто контраверсійних, поглядів на минуле і наголосив на необхідності презентації будь-якої теми у широкому історичному контексті.

Інші доповіді, які мали практичне значення для фахівців, що зібралися на заході, стосувалися в першу чергу ознайомлення з можливостями доступу до архівів радянських репресивних органів, передачі досвіду збору експонатів з історії українського визвольного руху та роз’яснення термінологічних нюансів опису українсько-російської війни на Донбасі.

Окремо було представлено та обговорено досвід створення експозицій, присвячених сучасним подіям на сході України – виставки «Український схід» у Національному музеї історії України у Другій світовій війні та Музеї АТО (м. Дніпр). Дніпровські фахівці – Наталія Хазан, Євген Тітаренко та Дмитро Іванов розповіли про досвід створення першого в Україні музею, присвяченого війні на Сході України – який за два роки перетворився на головне в країні офіційне та неофіційне місце пам’яті жертв цього конфлікту. Музейники з Дніпра особливу увагу було присвячено обговоренню особливостей створення та використання мультимедійних компонентів у музейній експозиції, та їхньому впливові на відвідувача. Дискусія, що розгорнулася після даної доповіді зачепила багато актуальних питань – від вікових обмежень в показі насильства у музейній експозиції та того, чи варто уникати важких тем і неоднозначних тем, і як витримати межу між патріотичними акцентами в експозиціях і відвертою пропагандою.

Загалом, доповіді та дискусії довкола них, що звучали під час роботи семінару, засвідчили, що музейні фахівці України прагнуть до пошуку відповідних часу, нових та нестандартних підходів до патріотичного музейного виховання і відкриті для запозичення вдалого досвіду у колег.

• Попередня
• Наступна